64-Т "Агротехнологія"
Тема . Еколого-біологічні системи світового землеробства
Існують декілька систем альтернативного землеробства. Найбільш старою із них рахують еколого-біодинамічну. Землевласники, у відповідь на потреби ринку, вирощують продукцію на «чистій» основі, стали впроваджувати нові системи землеробства. Існує спектр різновидів альтернативного землеробства. Різниця між ними часто несе термінологічний характер.
1. Еколого-органічна система
Цю систему найбільш широко використовують в США. В штатах Орегон, Мен і Каліфорнія прийняті юридичні визначення органічного сільського господарства, які одержали підтримку деякими федеральними органами. Згідно цьому закону, споживчі продукти необхідно вирощувати, зберігати і переробляти без використання синтетичних добрив, пестицидів або регуляторів росту. Законом дозволено примінення мікроорганізмів, мікробіологічних продуктів і матеріалів, які складаються із речовин, тваринного або мінерального походження. Європейське та американське органічне землеробство дозволяє також примінення гною, компостів, кісткову муку, «сирі» породи: доломіт, глауконітовий пісок, польовий шпат, базальтовий пил, томашлак, крейду, вапно. Велике значення відводять сівозміні.
2. Еколог-біологічна система
Цю систему альтернативного землеробства використовують у Франції. Основним добривом є органічне як «спеціальне» джерело живлення рослин. Свіжі органічні речовини не рекомендують загортати глибоко у грунт з тим, щоб 31 запобігти, при контакті з повітрям, розмноженню і появою «продуктів, токсичних для насіння і коренів». До загортання в грунт органічні добрива слід компостувати, щоб при цьому вони проходили фазу аеробної ферментації. Для нейтралізації надлишкової кислотності грунту примінюють базальтовий пил. Основна опора біологічного землеробства - сівозміна з оптимальним режимом насичення одними культурами і приміненням сидератів. Для боротьби з шкідниками та хворобами рекомендовані міри: з бур'янами - механічні та вогньові зароби. Дозволено примінення "нетоксичних" препаратів - ефірних масел, рослин, порошків водоростей та скальних порід. Допускають використання сірчаних і мідних препаратів в плодівництві та виноградарстві.
3. Еколого-органо-біологічна система
Вона використовується в Швеції та Швейцарії. Це молоде направлення альтернативного землеробства. В основі системі - примінення до одержання "живого і здорового грунту" за рахунок піддержання та активізації діяльності її мікрофлори. Господарство розглядають як єдиний організм, в якому чітко відпрацьований кругообіг і циклічність поживних речовин. Таким чином, господарство повинно базуватися на принципах базису поживних речовин, підстроюючись до природної екосистеми. Поле на протязі довгого часу повинно бути зайняте рослинністю, поживні рештки слід загортати в верхній шар грунту, в сівозміні - вирощувати бобово-злакові травосуміші. Допускається примінення тільки органічних добрив - гній, сидерати та деяких мінеральних добрив - томасшлак, каліймагнезія, базальтовий пил. Таким чином, удобрюють не рослини, а грунт, який "народжує здорові рослини". 27 32 Вказані методи в сукупності з мілкою обработкою грунту сприяють створенню сприятливих умов для розвитку мікроорганізмів, які забезпечить рослини поживними речовинами.
4. Еколого-біодинамічна система
Теоретичні основи еколого-біодинамічної системи включають ряд відмінних положень: земленобство слід внести з урахуванням не тільки природних, але і космічних ритмів; використання впливу космічних та інших сил на сільськогосподарське виробництво шляхом примінення спеціальних біодинамичних препаратів.
Теоретичні основи еколого-біодинамічної системи полягають у слідуючому:
1. За допомогою біодинамічних методів необхідно поєднати землеробство з цілостним ритмом Землі. Обробіток грунту, посіву, догляд за посівами слід виконувати в благоприємні періоди, настання котрих обумовлено находженням місця тому чи іншому зодіакальному сузірї. Космічний вплив на рослини мають і другі планети.
2. Спеціальні еколого-біодинамічні прапарати повинні придати рослинам необхідні сили і активизувати деяки процеси в грунті. «Гумусні" препарати готують із навозу, "креміневі" - із розмолотого кварцу. Крім того, є так звані "компостні" препарати, які регулюють споживання і розвиток рослин, їх готують із різних рослин - тисячолистник, крапиви, ромашки лікарської, одуванчика, дубової кори, валер'яни, а потім змішують з гноєм. Витяшки, відвари і продукти бродіння із рослин використовують як добрива, стимуляторів росту і для захісних цілей. Найбільше розповсюдження одержали препарати із крапиви та хвоща. Для приготування кропиву змільчують, добавляють дощову воду у пропорції 1:10 і витримують 1-2 неділі. Перебродивну рідину використовують при розбавленні у 10 разів. Витяжка, крім Са та других 28 33 елементів, вміщує вітаміни і стимулятори росту,її можливо примінювати в боротьбі проти тлі. Припарат хвоща польового змільчують, добавляють воду у відношенні 1:1, кіп'ятять та настоюють протягом ЗО днів. Відвар використовують для підживлення рослин, боротьби з хворобами - борошнистою росою. Подібним чином готують та використовують препарати із окопника, полині гіркої, пастушої сумки, пижми.
5. Екологічна система
Основою цієї системи є жорсткі умови примінення пестицидів та гнугке ставлення до використання мінеральних добрив. Дозволено використання водорозчинних форм добрив з урахуванням механічного складу грунту.
6. Використання добрив і родючість грунтів в умовах еколого-біологічного світового землеробства
В вирішенні проблем забезпечення рослин поживними речовинами основною метою є підвищення життєдіяльності грунту, її біологічної активності. Замість внесення елементів живлення у добре поглинаючій формі, що "порушує природні цикли і нормальне живлення рослин", передбачено поповнення елементів живлення за рахунок трьох джерел: різних органічних добрив, тяжкорозчинених мінералів та азотфіксуючих рослин. Згідно з принципами альтернативного землеробства не рослини, а корисні мікроорганізми слід підживлювати для переробки рослинних рештів в поживні речовини і гумус. По цім умовам потреби до максимальної реутилізації, рециркуляції відходів та побочної продукції сільського господарства: "Господарство - це автономний цілосний організм". 29 34 Покладають також надії на активізацію процесів вивільнення поживних речовин із мінеральних резервів грунту. В процесах вивільнення, вивітрювання і мінералізації важливу роль повинна грати ґрунтова мікрофлора. Доступність поживних речовин і рівномірненість постачання ними рослин будуть достягнути шляхом організації правильної сівозміни та доброї обробки грунту. При цьому постачання рослин елементами живлення повинно здійснюватися за рахунок: азотом - за рахунок мінералізації органічних добрив і рослинних рештків, а також фіксації атмосферного азоту; фосфором - за рахунок вивільнення зв'язаного форфору із різних з'єднань фунту і побудову в ній рівновісної системи адсорбції - десорбції фосфатіонів; калієм - за рахунок вивільнення елемента із ґрунтових мінералів і мінералізації органічної речовини, а при неохідності - внесення деяких добрив. Але в основі - девіз: "грунт піживлює рослину - рослина підживлює грунт". При такій системі, коли рослина, тісно взаємодіючи з грунтом, буде "добувати" собі поживу, а не "заглитувати" надлишню кількість легкодоступних речовин, є можливість уникнути багатьох небажаних наслідків інтенсивного удобрення. Насамперед, внесення в грунт високих доз добрив, що погіршують доступність для рослин ряду мікроелементів: цинку, бора, міді, молібдену - "індуцірована нестача", що створює серйозну проблему. В еколого-біологічному альтернативному світовому землеробстві додатковим джерелом мінерального живлення дозволено використання базальтової муки, муки із водорослей, м'ясної, м'ясо-костної і рогової муки, муки із щетини, древесного попілу, фосмуки, томасшлаку, доломітової муки, вапняної муки, калімагнезії.
7. Землеробські аспекти еколого-біологічних світових систем
В землеробстві сівозміна має головне значення, її розглядають як "краєвугільний камінь", або як "базу функціонування" альтернативних систем землеробства. Сівозміна повинна сприяти забезпеченню найвищих врожаїв сільськогосподарських культур завдяки підтримуванню родючості грунту, використанню профілактичної ролі в попередженні розвитку бур'янів та хвороб і полегшенню мір боротьби з шкідниками. Вирішальне значення має введення у сівозміну бобових, їх значення не вичерпується одним лише забезпеченням послідуючих культур азотом і збагаченням орного шару грунту другими елементами живлення. Вони також зменшують ризик розвитку хвороб та шкідників в польових, овочевих сівозмінах і в садах. В зв'язку з цим, бобові вводять як основні та проміжні культури. При організації сівозміни особливе значення має недопущення насичення її одною культурою або однотипною групою культур. Крім того, в альтернативному землеробстві необхідно, щоб в сівозміні чергувались культури з різною глибиною кореневої системи. Важливо також не включати в сівозміну культури, які потребують високих вимог до елементів живлення, зокрема до азоту. Сівозміни з бобовими травами вписуються в систему ведення «комплексного» господарства, в якому існує як рослинництво, так і тваринництво. В господарствах без тварин, посів трав на сіно в сівозміни, не включають. Багаторічні трави в сівозміні захищають фунти від ерозії, що є однією їз цілей альтернативного землеробства. Однак, в умовах альтернативного землеробства, сівозміна стає менш товарною: ряд полів доводиться використовувати на вирощування сидератів, і прибуток від продукції з них в цей не одержують. 36 30 4.
Тема . Еколого-біологічні системи світового землеробства
Існують декілька систем альтернативного землеробства. Найбільш старою із них рахують еколого-біодинамічну. Землевласники, у відповідь на потреби ринку, вирощують продукцію на «чистій» основі, стали впроваджувати нові системи землеробства. Існує спектр різновидів альтернативного землеробства. Різниця між ними часто несе термінологічний характер.
1. Еколого-органічна система
Цю систему найбільш широко використовують в США. В штатах Орегон, Мен і Каліфорнія прийняті юридичні визначення органічного сільського господарства, які одержали підтримку деякими федеральними органами. Згідно цьому закону, споживчі продукти необхідно вирощувати, зберігати і переробляти без використання синтетичних добрив, пестицидів або регуляторів росту. Законом дозволено примінення мікроорганізмів, мікробіологічних продуктів і матеріалів, які складаються із речовин, тваринного або мінерального походження. Європейське та американське органічне землеробство дозволяє також примінення гною, компостів, кісткову муку, «сирі» породи: доломіт, глауконітовий пісок, польовий шпат, базальтовий пил, томашлак, крейду, вапно. Велике значення відводять сівозміні.
2. Еколог-біологічна система
Цю систему альтернативного землеробства використовують у Франції. Основним добривом є органічне як «спеціальне» джерело живлення рослин. Свіжі органічні речовини не рекомендують загортати глибоко у грунт з тим, щоб 31 запобігти, при контакті з повітрям, розмноженню і появою «продуктів, токсичних для насіння і коренів». До загортання в грунт органічні добрива слід компостувати, щоб при цьому вони проходили фазу аеробної ферментації. Для нейтралізації надлишкової кислотності грунту примінюють базальтовий пил. Основна опора біологічного землеробства - сівозміна з оптимальним режимом насичення одними культурами і приміненням сидератів. Для боротьби з шкідниками та хворобами рекомендовані міри: з бур'янами - механічні та вогньові зароби. Дозволено примінення "нетоксичних" препаратів - ефірних масел, рослин, порошків водоростей та скальних порід. Допускають використання сірчаних і мідних препаратів в плодівництві та виноградарстві.
3. Еколого-органо-біологічна система
Вона використовується в Швеції та Швейцарії. Це молоде направлення альтернативного землеробства. В основі системі - примінення до одержання "живого і здорового грунту" за рахунок піддержання та активізації діяльності її мікрофлори. Господарство розглядають як єдиний організм, в якому чітко відпрацьований кругообіг і циклічність поживних речовин. Таким чином, господарство повинно базуватися на принципах базису поживних речовин, підстроюючись до природної екосистеми. Поле на протязі довгого часу повинно бути зайняте рослинністю, поживні рештки слід загортати в верхній шар грунту, в сівозміні - вирощувати бобово-злакові травосуміші. Допускається примінення тільки органічних добрив - гній, сидерати та деяких мінеральних добрив - томасшлак, каліймагнезія, базальтовий пил. Таким чином, удобрюють не рослини, а грунт, який "народжує здорові рослини". 27 32 Вказані методи в сукупності з мілкою обработкою грунту сприяють створенню сприятливих умов для розвитку мікроорганізмів, які забезпечить рослини поживними речовинами.
4. Еколого-біодинамічна система
Теоретичні основи еколого-біодинамічної системи включають ряд відмінних положень: земленобство слід внести з урахуванням не тільки природних, але і космічних ритмів; використання впливу космічних та інших сил на сільськогосподарське виробництво шляхом примінення спеціальних біодинамичних препаратів.
Теоретичні основи еколого-біодинамічної системи полягають у слідуючому:
1. За допомогою біодинамічних методів необхідно поєднати землеробство з цілостним ритмом Землі. Обробіток грунту, посіву, догляд за посівами слід виконувати в благоприємні періоди, настання котрих обумовлено находженням місця тому чи іншому зодіакальному сузірї. Космічний вплив на рослини мають і другі планети.
2. Спеціальні еколого-біодинамічні прапарати повинні придати рослинам необхідні сили і активизувати деяки процеси в грунті. «Гумусні" препарати готують із навозу, "креміневі" - із розмолотого кварцу. Крім того, є так звані "компостні" препарати, які регулюють споживання і розвиток рослин, їх готують із різних рослин - тисячолистник, крапиви, ромашки лікарської, одуванчика, дубової кори, валер'яни, а потім змішують з гноєм. Витяшки, відвари і продукти бродіння із рослин використовують як добрива, стимуляторів росту і для захісних цілей. Найбільше розповсюдження одержали препарати із крапиви та хвоща. Для приготування кропиву змільчують, добавляють дощову воду у пропорції 1:10 і витримують 1-2 неділі. Перебродивну рідину використовують при розбавленні у 10 разів. Витяжка, крім Са та других 28 33 елементів, вміщує вітаміни і стимулятори росту,її можливо примінювати в боротьбі проти тлі. Припарат хвоща польового змільчують, добавляють воду у відношенні 1:1, кіп'ятять та настоюють протягом ЗО днів. Відвар використовують для підживлення рослин, боротьби з хворобами - борошнистою росою. Подібним чином готують та використовують препарати із окопника, полині гіркої, пастушої сумки, пижми.
5. Екологічна система
Основою цієї системи є жорсткі умови примінення пестицидів та гнугке ставлення до використання мінеральних добрив. Дозволено використання водорозчинних форм добрив з урахуванням механічного складу грунту.
6. Використання добрив і родючість грунтів в умовах еколого-біологічного світового землеробства
В вирішенні проблем забезпечення рослин поживними речовинами основною метою є підвищення життєдіяльності грунту, її біологічної активності. Замість внесення елементів живлення у добре поглинаючій формі, що "порушує природні цикли і нормальне живлення рослин", передбачено поповнення елементів живлення за рахунок трьох джерел: різних органічних добрив, тяжкорозчинених мінералів та азотфіксуючих рослин. Згідно з принципами альтернативного землеробства не рослини, а корисні мікроорганізми слід підживлювати для переробки рослинних рештів в поживні речовини і гумус. По цім умовам потреби до максимальної реутилізації, рециркуляції відходів та побочної продукції сільського господарства: "Господарство - це автономний цілосний організм". 29 34 Покладають також надії на активізацію процесів вивільнення поживних речовин із мінеральних резервів грунту. В процесах вивільнення, вивітрювання і мінералізації важливу роль повинна грати ґрунтова мікрофлора. Доступність поживних речовин і рівномірненість постачання ними рослин будуть достягнути шляхом організації правильної сівозміни та доброї обробки грунту. При цьому постачання рослин елементами живлення повинно здійснюватися за рахунок: азотом - за рахунок мінералізації органічних добрив і рослинних рештків, а також фіксації атмосферного азоту; фосфором - за рахунок вивільнення зв'язаного форфору із різних з'єднань фунту і побудову в ній рівновісної системи адсорбції - десорбції фосфатіонів; калієм - за рахунок вивільнення елемента із ґрунтових мінералів і мінералізації органічної речовини, а при неохідності - внесення деяких добрив. Але в основі - девіз: "грунт піживлює рослину - рослина підживлює грунт". При такій системі, коли рослина, тісно взаємодіючи з грунтом, буде "добувати" собі поживу, а не "заглитувати" надлишню кількість легкодоступних речовин, є можливість уникнути багатьох небажаних наслідків інтенсивного удобрення. Насамперед, внесення в грунт високих доз добрив, що погіршують доступність для рослин ряду мікроелементів: цинку, бора, міді, молібдену - "індуцірована нестача", що створює серйозну проблему. В еколого-біологічному альтернативному світовому землеробстві додатковим джерелом мінерального живлення дозволено використання базальтової муки, муки із водорослей, м'ясної, м'ясо-костної і рогової муки, муки із щетини, древесного попілу, фосмуки, томасшлаку, доломітової муки, вапняної муки, калімагнезії.
7. Землеробські аспекти еколого-біологічних світових систем
В землеробстві сівозміна має головне значення, її розглядають як "краєвугільний камінь", або як "базу функціонування" альтернативних систем землеробства. Сівозміна повинна сприяти забезпеченню найвищих врожаїв сільськогосподарських культур завдяки підтримуванню родючості грунту, використанню профілактичної ролі в попередженні розвитку бур'янів та хвороб і полегшенню мір боротьби з шкідниками. Вирішальне значення має введення у сівозміну бобових, їх значення не вичерпується одним лише забезпеченням послідуючих культур азотом і збагаченням орного шару грунту другими елементами живлення. Вони також зменшують ризик розвитку хвороб та шкідників в польових, овочевих сівозмінах і в садах. В зв'язку з цим, бобові вводять як основні та проміжні культури. При організації сівозміни особливе значення має недопущення насичення її одною культурою або однотипною групою культур. Крім того, в альтернативному землеробстві необхідно, щоб в сівозміні чергувались культури з різною глибиною кореневої системи. Важливо також не включати в сівозміну культури, які потребують високих вимог до елементів живлення, зокрема до азоту. Сівозміни з бобовими травами вписуються в систему ведення «комплексного» господарства, в якому існує як рослинництво, так і тваринництво. В господарствах без тварин, посів трав на сіно в сівозміни, не включають. Багаторічні трави в сівозміні захищають фунти від ерозії, що є однією їз цілей альтернативного землеробства. Однак, в умовах альтернативного землеробства, сівозміна стає менш товарною: ряд полів доводиться використовувати на вирощування сидератів, і прибуток від продукції з них в цей не одержують. 36 30 4.
Комментарии
Отправить комментарий